Профспілковий комітет шахти "Павлоградська" організував для дітей Центру соціальної підтримки дітей "Моя сім'я" день розваг.

Ідея прийшла помічнику начальника дільниці конвеєрного транспорту шахти «Павлоградська» Олексію Шаповалу, якою він поділився із головою профкому підприємства Дмитром Лавриком. Профспілковий комітет, звісно ж, підтримав ініціативу.

Найголовнішим очікуванням для дітей цього дня був похід у кіно. Але через повітряну тривогу сеанс довелося перенести на пізніший час. Перед переглядом фільму діти з радістю побігали та пострибали на атракціонах у дитячому парку…

І ось довгоочікуваний момент настав. Цього дня у кінопалаці "Олімпія" йшла "Мавка: Лісова пісня". У фойє кінотеатру Філмакс кожна дитина отримала з улюбленим смаком попкорн, невід'ємний атрибут перегляду кінофільмів, та пляшечку кока-коли.

Від перегляду фільму були у захваті не лише діти, а й дорослі. Яскравий і барвистий мультфільм в стилі Діснейленд. Мавка та лісові персонажі виразні та яскраві, якість анімації на високому рівні, у фільмі фігурують барвисті лісові пейзажі, дуже гарні пісні, цікавий сюжет. Емоції після перегляду найпозитивніші, що важливо сьогодні, коли йде війна і стресу зазнають і діти, і дорослі.

Після перегляду автобус із дітьми вирушив до Центру соціальної підтримки дітей «Моя сім'я». А тут на дітей вже чекав смачний обід: крильця, приготовані на багатті, каша та вітамінний салат. Ну і, звичайно ж, чудове спілкування зі старшими товаришами з шахти «Павлоградська», які на якийсь час теж стали дітьми. Веселі ігри на відкритому повітрі, пісні під гітару, цікаві оповідання.

Директор Центру соціальної підтримки дітей «Моя сім'я» Есміра Агавердіївна Гусейнова розповіла про те, як діти тут живуть, та провела невелику екскурсію Центром.

– 2 серпня 2021 року було відкрито цей центр з ініціативи міського голови Анатолія Вершини. За цей час у нашому центрі проживало 38 дітей віком від 6 до 18 років. Діти з різними долями – діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування. 11 березня 2022 року наш центр був евакуйований до міста Кременець Тернопільської області. Там нас зустріли дуже добре, розмістили у гуртожитку Волинського ліцею імені Нестора Літописця. Наші діти перебували у Кременці десять місяців. З вересня вони навчалися у Волинському ліцеї. 12 грудня 2022 року ми повернулися до Павлограда у зв'язку з тим, що там погіршилися умови проживання. Як і по всій країні, через відключення електрики не було світла, не було тепла, діти почали хворіти. Ми готувалися, щоби прийняти наших дітей у теплому приміщенні. Завдяки міській владі сьогодні у нашому центрі три генератори, сім кубів дров, бензин. Також у нас є три буржуйки, є така піч, що можна дві великі каструлі поставити та зварити дітям гарячий обід. Перед тим як дітей забрати, ми обладнали дуже гарне укриття. Обласна комісія оцінила наше укриття як одне з найкращих в області для дітей. Одна кімната зроблена під клас, а в іншій діти сплять. Також, якщо тривога вдень, там проходять гуртки, тричі на тиждень діти займаються малюванням. До нас приходить викладач зі школи мистецтв. Діти, особливо середня група, дуже люблять малювати, і це в них дуже добре виходить.

У колективі нашого центру люди працюють за покликом серця, інакше не можна. Кожен із співробітників, навіть якщо не педагог, робить свій внесок в виховання, не один з них повз дитини не пройде, вони дуже люблять наших дітей. У зв'язку з військовим становищем, у зв'язку з тривогами, ми ухвалили таке рішення, що в нічний час у центрі чергують троє співробітників: основний спеціаліст чергує і двоє – йому на допомогу. Коли нічні масовані атаки, діти ночують у укритті, тут для цього є всі умови.

Наприкінці цієї чудової зустрічі з представниками профспілкового комітету шахти «Павлоградська» усі разом виконали «Ой у лузі червона калина». І звичайно ж, зробили фотографії на згадку про цей чудовий день, який діти ще довго згадуватимуть.

Олена ТКАЧ, фото автора