Дуже добру справу робить сьогодні громадська організація «Спілка інвалідів праці, потерпілих та сімей загиблих на виробництві «Захист», до складу якої входять біля 600 активних членів.

Ми неодноразово розповідали, як шахтарі-ветерани протягом багатьох років відстоювали інтереси працівників, брали участь у заходах та акціях протесту, які Дніпропетровський терком Профспілки вугільників проводив у Павлограді, Дніпрі та Києві.

А коли почалася повномасштабна війна, ці люди просто не могли залишатися осторонь. Спочатку допомагали переселенцям, які цілими сім’ями прибували у Павлоград, потім налагодили зв’язок з бойовими підрозділами Збройних Сил України, і зараз активно допомагають військовим, які боронять нашу державу на передовій.

З початку війни ця допомога склала майже 1350 тисяч гривень.

«Це все – добровільні пожертви членів нашої організації, а також людей доброї волі, - розповів голова «Захисту» Володимир Борушок. – Люди приходять і приносять хто сто, хто двісті, а хто й тисячу гривень. Ведеться суворий облік коштів, що надходять, кожна копієчка витрачається на надання допомоги нашим захисникам. Допомога ця різноманітна – від вологих серветок, шкарпеток та білизни до комплектуючих для дронів, окопних свічок, шрапнелі, кувалд, лопат, арматури та багато іншого. Медикаментами та перев'язувальними матеріалами допомагає перша міськлікарня. На одній із шахт виготовляють скоби для зміцнення бліндажів, на інших – окопні свічки та пічки-буржуйки. Налагоджено тісні контакти з волонтерськими організаціями – ГО «Патріот», «Спілка матерів», «Дальній кордон» та іншими. Конкретну допомогу надають волонтери – Петро Зіньковський, Тетяна Найда, Анна Третьяк-Прудська, Олександр Дегтярьов, Альона Єфремова, Віталій Моток та багато інших. Ну, і зазначу найактивніших членів нашої громадської організації «Захист». Звичайно, працюють всі, але є «кістяк», який задає тон у роботі – це Віктор Бондаренко, Володимир Цеменко, Сергій Кокшаров, Сергій Щербіна, Олександр Ніколаєв, Павло Малишевський, Михайло Усачов та інші. Байдужих немає – це головне».

Це справді головне – сьогодні кожен у міру своїх сил та можливостей робить все від нього залежне, щоб підтримати тих, хто захищає країну. І наші шахтарі-ветерани – серед перших.