
2 лютого 85-річний ювілей відзначив знатний шахтобудівник, Заслужений шахтар України, кавалер «Ордену Слави» трьох ступенів та ордену «Шахтарська доблесть» 3-го ступеня Іван Іванович Сокуренко. Ювіляра привітали у Дніпропетровському теркомі Профспілки вугільників. 5 квітня 1959 року – саме з цього дня розпочався відлік трудової біографії шахтобудівника. Він прийшов на роботу в ШСУ-3 помічником стовбурового, а за два місяці пішов у прохідку, де й пропрацював аж до виходу на пенсію. Щоправда, була невелика перерва: 1960 року пішов до армії, а в листопаді 1962-го увійшов до складу групи радянських фахівців, які за урядовим завданням були спрямовані на будівництво Асуанської греблі в Єгипті. Проведені там три з половиною роки пам'ятні досі. А потім знову повернувся до рідного колективу – ШСУ-3. Вони були першими: адже саме з них, шахтобудівників, розпочиналася історія кожної шахти – «Першотравневої», «Самарської», «Дніпровської», «Благодатної», імені Героїв космосу. 
«Багато тих, з ким довелося працювати пліч-о-пліч, уже пішли з життя, - каже Іван Іванович. - А з тих, хто живий, багато хто ледве виходить із дому, а то й взагалі прикутий до ліжка. Я взяв на себе обов'язок провідувати хоча б на свята та у дні народження своїх товаришів з праці. За чашкою чаю згадуємо минуле, нарікаємо на те, що так швидко пролетіли роки бурхливої молодості, коли працювали, не шкодуючи себе, в ім'я процвітання нашого рідного Західного Донбасу. Хочу висловити подяку теркому Профспілки працівників вугільної промисловості на чолі з С.І. Юнаком – за увагу до наших проблем та посильну допомогу. Сергій Іванович колись сам починав свою трудову біографію саме шахтобудівником, тому добре розуміє, що таке наша праця і чого вона заслуговує. Спасибі нашій профспілці!». |