Шахтарі України, доведені до відчаю через системне зростання заборгованості із заробітної плати, скорочення робочих місць і поширення безробіття в країні, відсутність жодних реальних кроків з боку Уряду для подолання корупції в енергетичному секторіта реальної програми реформування вугільної галузі, загрозу масового закриття шахт, 22 квітня змушені були вийти на масову акцію протесту.

     Основні їх вимоги, сформульовані напередодні з’їздом шахтарів, – погашення боргів із заробітної плати, проведення Урядом термінових заходів з врегулювання кризової ситуації у вугільній галузі, державної підтримки галузі і дотримання соцгарантій згідно із законом України про престижність шахтарської праці – носять не політичний, а виключно соціально-економічний характер. Це окремі політики і засоби масової інформації розцінили дії шахтарів як свідому політичну провокацію, спрямовану проти чинної влади.

     Профспілкові об’єднання України висловлюють рішучий протест таким політичним провокаціям і вкотре заявляють, що профспілки перебувають поза політикою, але їх обов’язок – обстоювати права працівників навіть такими крайніми методами, як акції протесту, якщо соціальний діалог не працює. Під стінами Адміністрації Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів і Міністерства енергетики представників шахтарських колективів – членів профспілок із заходу і сходу об’єднала солідарність щодо висунутих вимог та надія, що вони будуть почуті владою.

     Протягом цілого тижня протестів шахтарі так і не отримали відповіді на життєво важливі питання. Замість цього влада намагається висунути проти профспілкових активістів політичні звинувачення.

     Професійні спілки України вимагають від Глави держави, Прем’єр-міністра України організувати дієву роботу щодо вирішення проблем вугільної галузі, а не переслідувати людей праці – профспілкових активістів, які в законний спосіб вийшли виборювати свої трудові права.